Светлана Лобода - Ментор

LOBODA - Mentor


Кудись як потяг несе

Водночас добре і зле

Ми взагалі не про це

Але обидва на межі

Забуваю досвітла де і хто я

Ти робив на досвіді я навмання

Ставить нові досліди доля моя


Все може в кінці кінців розпастись як каміці

Тримай мене у руці немов надію останню

А навколо люди як пісні без нот

І блукають всюди в мільйонах турбот

Якщо не твоє зміни ти цей борт